«Вплив психологічного клімату у родині на психічний розвиток дитини»

Як говорив відомий філософ і психолог Рубінштейн «Найдорожчі і найкращі люди в дитини – це батьки. Потреба в батьківській любові не тільки найміцніша із всіх людський потреб, а й найдовша».

Батьки – перші вчителі і вихователі. Сила їхнього впливу на формування особистості дитини надзвичайно велика.

Сучасні дослідники встановили, що поза родиною дитина проводить 70% всього активного життя, але доведено, що лише 20-40% негативних впливів на психічне здоров'я дитини пов'язані саме із оточуючим життям. Найважливішим для психічного здоров'я дитини є психологічний клімат родини, ставлення до дитини у сім'ї. Як же правильно виховувати дитину, щоб вона максимально засвоїла право називатися людиною? Зрозуміло, що у кожній сім'ї існують свої традиції, принципи, норми та правила. Але, мабуть, немає сім'ї, в якій батьки не хотіли б бачити свою дитину доброю, щирою, доброзичливою, справедливою. Не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна було б, не змінюючи, «застосувати» до своєї дитини. Індивідуальне ставлення до дітей – це невід'ємне право кожного з батьків. Проте деякі рекомендації не будуть зайвими.

Рекомендації щодо виховання

1. Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любитимете її завжди, за будь-яких обставин. Але слідкуйте за тим, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність, встановіть чіткі межі дозволеного і завжди неухильно дотримуйтеся встановлених заборон і дозволів.

2. Повірте у неповторність та оригінальність вашої дитини, у те, що вона унікальна, єдина така у світі. Вона не може бути чиєюсь копією, зокрема вашою. Тому не варто вимагати від дитини повторення ваших досягнень, наслідування ваших здібностей і талантів. Дайте право своїй дитині прожити власне життя і досягти своїх результатів, своєї мети.

3. Приймайте дитину такою, якою вона є, зі всіма вадами та чеснотами. Підкреслюйте її сильні сторони, але її вчинкиоцінюйте об'єктивно.Оцінюйте не саму дитину, а тільки її вчинок. Частіше хваліть дитину за її досягнення, порівнюйте їх з попередніми досягненнями самої дитини, але ні в якому разі не з досягненнями інших дітей.

4. Дайте вашій дитині більше самостійності, не забирайте у неї право на помилку,адже, виправляючи свої помилки, дитина вчиться. Краще порадьте їй, як вчинити правильно, і обов'язково аргументуйте свої думки, розкрийте дитині наслідки її майбутнього вчинку і потім надайте право вибору.

5. Ніколи не погрожуйте дитині,просто розкажіть їй, що ви змушені будете зробити в тому разі, якщо вона обере небажаний для неї і для оточення спосіб поведінки. Завжди дотримуйтеся цього рішення, якщо вже ви його прийняли. Каяття дитини прийміть з радістю, з полегшенням, але покарання не варто відміняти, адже вчинок уже зроблено, і покарання теж буде заслуженим. Покажіть і розкажіть дитині, як важко вам тепер це робити, і радійте разом з дитиною з того, що більше вам ніколи не доведеться її карати, бо вона зрозуміла свою неправоту.

6. Дотримуйтеся єдності вимог у сім'ї, інакше дитина навчиться пристосовуватися і обманювати.

7. Ніколи не з'ясовуйте стосунків у присутності дитини. Виникнення дитячих неврозів має тісний зв'язок із негативною дією сварок між батьками у присутності дітей. Не маніпулюйте дитиноюу власних інтересах, особливо коли вона це бачить і чує.

8. Чітко встановіть права та обов'язки дитини у сім'ї (відповідно до її віку та можливостей), покажіть їй, що вона рівноправний член родини і також має право брати участь у сімейній раді.

9. Не соромтеся визнати перед дитино свою помилкучи неправоту, попросити у неї вибачення. Покажіть їй, що ідеальних людей не існує і ви теж можете помилятися.

10. У спілкуванні уникайте наказових форм дієслів.

11. У конфліктній ситуації уникайте „ти-висловлювань”, замінюючи їх „я-висловлюваннями”:
- Ти знову розкидав іграшки!
–Я так втомилась на роботі, невже мені доведеться ще й іграшки складати? Здається, це твій обов'язок.
- Ти знову погано їси!
–Невже я зовсім не вмію готувати? Як шкода, що моя їжа несмачна...

12. Уникайте абстрактних висловів, що не описують конкретної ситуації:
-Скільки разів тобі казати!
- Ти знову...
- Коли ж ти навчишся?
- Ти все робиш не так!

13. Ніколи не займайтеся цілеспрямованим словесним вихованням. Краще покажіть дитині гідний приклад. Адже дитина на підсвідомому рівні засвоює і копіює ваші правила поведінки та моральні норми. Дитина – ваше дзеркало.

14. Демонструйте оптимізм. Виражайте впевненість у хорошому результаті, у можливостях дитини – цим ви укріплюєте віру дитини в себе, сприяєте її позитивному ставленню до світу і оточення, змінюючи її психічне здоров'я.

Як говорив відомий педагог А.С.Макаренко:

„Радимо батькам завжди намагатися виховувати так, щоб нічого потім не довелося переробляти, щоб з самого початку все було зроблено правильно”.

Кiлькiсть переглядiв: 325

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.