Як зарадити страхам

Під час і після святкового заходу у батьків особлива роль. Вони мають демонструвати дитині своє позитивне ставлення, схвалення, упевненість, підтримку, а також допомогти їй подолати страхи.

Страх аудиторії

Чи не всі діти напередодні виступу відчувають сильні переживання через те, що їм доведеться читати вірші, танцювати або співати перед глядачами. Інколи навіть перспектива цього їх так лякає, що вони категорично відмовляються вчити бодай кілька рядочків вірша чи пісеньки.

А буває й навпаки: дитина залюбки вивчила вірш, однак у найвідповідальнішу мить не може промовити ані слова. Усе забула чи не змогла подолати страх? Чому так відбувається? Дитина розгубилася в присутності великої кількості дорослих незнайомих. Адже одна річ— вивчити вірш і прочитати його вдома перед мамою, татом і бабусею, а інша— на сцені перед глядачами.

Особливо, якщо раніше вона ніколи не виступала на святкових заходах. Під час виступу батьки мають демонструвати свою підтримку, а після— неодмінно похвалити дитину— незалежно від того, як вона проявила себе,— вдало чи не дуже. Повірте, наступного разу вона почуватиметься впевненіше.

Страх помилки

Подекуди напередодні та й під час виступу дитину опановує страх зробити помилку. Вона боїться забути вірш або пісеньку, сказати чи зробити щось не так, не виправдати очікувань дорослих. Перший вихід дитини на сцену не завжди виправдовує очікування батьків. Та чи слід вважати це серйозною проблемою?

Чи варто плекати надії, що дитина обов’язково стане майстерним оратором у майбутньому?

Здебільшого саме батьки— свідомо чи несвідомо— формують у дитини страх помилки. Дитину огортає страх, що її покарають або лаятимуть, якщо вона зробить на сцені щось не так. Це затьмарює її святковий настрій. Навіть якщо під тиском батьків дитині вдасться зазубрити вірш, на сцені може статися конфуз— дитина завмре і від хвилювання не промовить ані слова. Тож батьки мають ретельно обміркувати свою поведінку.

У дитсадку розпочали підготовку до свята: розподілили ролі між дітьми, роздали їм слова. Марійка також отримала роль, та через кілька днів захворіла. Дівчинка вивчила свої слова, тож коли одужала, дорослі вирішили, що вона все-таки виступатиме. Напередодні свята Марійка опинилася в центрі уваги дорослих. Із нею окремо проводили репетиції, показували, звідки вона має вийти, де стати. Надмірна увага до дитини призвела до того, що за день до свята дівчинка заявила мамі, що до дитсадка не піде і виступати не буде. Мама таки вмовила дочку вдягти святкову сукню і бути хоча б присутньою на святі. Однак переконати її виступити так і не вдалося. Перед святом мама повідомила вихователям, що обидва вірші, які Марійка мала б прочитати на святі, продекламує сама. Тож свято проходило по-особливому. Марійка від початку заходу сиділа на руках у мами. А коли настав час Марійці читати вірш, мама з донькою на руках вийшла на середину зали і зробила це замість неї. Глядачі з розумінням поставилися до цього. А після свята мама подякувала педагогам, що вони підтримали її рішення

Якщо дитина рішуче відмовляться виходити на сцену, не варто в будь-який спосіб намагатися змусити її.

Насамперед з’ясуйте, чому в неї виник спротив, через що вона непокоїться. Можливо, через репетиції свята, які, на жаль, часто нагадують радше дресирування, аніж радісну підготовку…

Якщо мета батьків— виховати дитину, яка не боїться виступати на сцені, то заохочуйте її до спілкування. Розмови з дітьми та дорослими, виступи під час сімейних посиденьок, у компанії друзів чи перед бабусями— усе це сприятиме подоланню дитиною страху публічного виступу. Звісно, про жоден примус не може йти мова.

Як підготувати себе та дитину до свята: 7 порад для батьків

Поміркуйте: чому для вас так важливо, аби дитина виступила?

Ви прагнете, щоб вона отримала задоволення від участі у святковому заході, чи вами керує батьківське самолюбство?

Замисліться: чи зобов’язана ваша дитина вчити вірші, зображати метелика або танцювати навколо ялинки?

Змушуючи дитину робити те, що їй не до вподоби, ви навряд чи допоможете їй стати більш упевненою в собі.

Не залякуйте дитину, намагаючись змусити її вивчити напам’ять вірш чи пісеньку.

Свято не має перетворюватися на засіб маніпуляції, а подарунок— на засіб педагогічного впливу.

Сприймайте підготовку до свята простіше. Не загострюйте ситуацію, не набридайте дитині повчаннями та домашніми репетиціями. Натомість спробуйте перетворити нудне заучування на захопливу гру.

Пам’ятайте: не всі діти створені для сцени. Дитину слід вчити виступати, але зробити це за кілька днів до свята— неможливо.

Намагайтеся знайти час, аби відвідати святковий ранок. Адже маленькі діти виступають не перед аудиторією, а насамперед перед своїми батьками. Дозвольте дитині бути самою собою. Інколи для дитини найліпшим святом буде можливість тихенько відсидітися на стільці до кінця святкування. Тож не варто примушувати її веселитися разом з усіма.

Кiлькiсть переглядiв: 469

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.