«Безпечні мультфільми для дітей. Критерії добору мультиплікаційної продукції та її вплив на психічний розвиток дитини»

Для дитини перегляд мультфільму

– це не просто розвага, це – школа життя.

Критерії психологічного аналізу мультиплікаційної продукції для дітей:

1. Зовнішнє оформлення мультфільму та його вплив на психіку дитини.

Кольорове оформлення

Перевага темних кольорів може викликати негативний психічний стан, перевага світлих – позитивний, яскраві кольори (червоний, помаранчевий, жовтий тощо) здатні підбадьорювати людину впродовж певного періоду часу, але занадто яскраві або у разі тривалої дії можуть викликати перезбудження психіки та роздратування. Відповідно, аналізуючи мультиплікаційну продукцію, слід звернути увагу на такі особливості використання кольору, як:

– перевага світлих чи темних кольорів;

– кольори природні, приємні для тривалого сприймання чи занадто яскраві, неприродні.

Звукове оформлення.

Маючи за мету привернути і постійно утримувати увагу дітей, у більшості мультфільмів аудіоряд перевантажено гучними, різкими звуками, що спричиняє психічну перевтому і, як наслідок, роздратування, гнів, агресію, апатію та інші негативні емоційні стани.

Ще одним негативним аспектом впливу звукового оформлення є неадекватність його відеоряду. Так, відеоряд, який несе негативну інформацію для дитини (герої б’ються, сваряться, роблять підлі вчинки тощо), може супроводжуватися веселою музикою чи сміхом. Відповідно, це призводить до низки негативних наслідків: утруднює адекватне сприйняття вчинків героїв, деформує систему цінностей дитини тощо. Тому, аналізуючи звукове оформлення мультфільмів, слід звернути увагу на такі параметри:

– звуки переважно природні чи занадто гучні;

– звукові переходи адекватні чи занадто різкі;

– аудіоряд викликає переважно позитивні чи негативні емоції;

– адекватність аудіо- та відеорядів.

Темп мультфільму.

Темп сучасних мультфільмів занадто швидкий для адекватного сприйняття дитиною, не дають дитині можливості зупинитись, проаналізувати, подумати. Вони задають свій неймовірно швидкий темп, який утримує дитину в постійній психічній напрузі. І, як наслідок, – психічна перевтома, апатія, роздратування, емоційне виснаження тощо. Відповідно, аналізуючи мультфільм, слід обов’язково звернути увагу:

- наскільки темп адекватний для сприйняття чи занадто швидкий.

Зовнішність персонажів.

Типовою особливістю сучасних мультфільмів є неприємна зовнішність персонажів, у тому числі й головних героїв, яких дитина прагне наслідувати. Персонажі сучасних мультфільмів мають або непропорційну, або агресивну, або страшну, або потворну зовнішність. Вплив таких образів сприяє формуванню викривленої естетичної складової психіки дитини та появи у неї відповідних образу рис характеру. Відповідно, аналізуючи сучасну мультиплікаційну продукцію, слід звернути увагу на зовнішність головних персонажів, а саме на такі її аспекти:

– приємна чи неприємна зовнішність;

– природна чи потворна;

– агресивна, хвороблива, страшна та інші негативні риси.

2. Психологічний аналіз головних героїв.

Риси характеру та провідні цінності головного героя.

У більшості сучасних мультфільмів такі негативні риси та цінності героїв, що виглядають агресивними, вкрай неслухняними, підлими, брехливими, грубими, лінивими, корисливими тощо, взагалі не трактуються як негативні, а іноді навпаки – демонструються як позитивні, чи корисні, чи смішні, що деформує характер і ціннісні орієнтації маленького глядача. Тут важливо відповісти собі на питання:

- Чи хочу я, щоб моя дитина наслідувала саме такі цінності головного героя?

Однозначність чи амбівалентність образу головного героя.

У дітей дошкільного віку ще не сформована здатність до критичного мислення. Сприйнявши одного разу головного героя як позитивний образ, таке сприйняття розповсюджується на весь час його сприйняття, на всі його вчинки. Отже повинен бути чіткий розподіл добра і зла. Тому, аналізуючи образ головного героя, слід обов’язково звернути увагу:

- чи однозначна позитивність образу головного героя або амбівалентність (змішаність образів).

Наявність «прихованих» головних героїв.

Деякі сучасні мультфільми мають так званих «прихованих» головних героїв, які не одразу виділяються як головні критично налаштованим дорослим, але одразу підсвідомо сприймаються як головні дитиною. Прикладом може бути мультфільм «Альоша Попович і Змій Горинич», де офіційно головним героєм заявлено Альошу Попович. Але є образ коня. Він і є прихованим головним героєм. Цей образ, на жаль, украй негативний: егоїстичний, нахабний, грубий, не поважаючий старших тощо. Але саме він стає зразком для наслідування. Тому, аналізуючи сучасні мультфільми, слід обов’язково звернути увагу на

- наявність «прихованих» головних героїв і проаналізувати ті риси особистості та цінності, які вони транслюють.

3. Аналіз провідних цінностей, які транслює мультфільм.

Загальне зображення й інтерпретація у мультфільмі світу як «позитивного» чи «негативного», «дружелюбного» чи «ворожого» до дитини.

У внутрішньому світі дитини відбувається активна побудова моделі світу, формується загальне його сприйняття та ставлення до життя, перенасичення негативними образами є досить небезпечним для психіки дитини. Останнім часом відбувається зростання у сучасних дітей, особливо дошкільного та молодшого шкільного віку, різних фобій, неврозів, депресій тощо. Тому слід обов’язково звернути увагу:

- наскільки оптимістичним чи песимістичним є зображення у мультфільмі світу і життя загалом, якою зображена перспектива цього життя.

Модель сімейних стосунків та образів батьків, яка транслюється через мультфільм.

Слід обов’язково звернути увагу на модель сімейних стосунків, яка транслюється на таких основних рівнях: «чоловік – дружина», «батьки – діти». Адже ця модель впливає на те, як дитина в майбутньому поводитиме себе у ролі чоловіка чи дружини, батька чи матері, як зараз вона ставитиметься до власних батьків. На жаль, переважна більшість сучасних мультфільмів задає негативну модель сімейних стосунків. Так, на рівні «чоловік – дружина» у взаємостосунках подружжя часто демонструються такі негативні риси, як неповага, агресивність, приниження гідності одне одного, відсутність любові, навіть подружня невірність (анонс до мультфільму «Сімпсони»: «У наступній серії тато Сімпсон знаходить собі нову коханку»). Модель взаємостосунків «батьки – діти» теж подається переважно у негативному руслі. Отже, аналізуючи моделі сімейних стосунків, які транслюються через сучасні мультфільми, слід звернути увагу на такі їхні аспекти:

– любов – нелюбов між членами сім’ї;

– повага – неповага один до одного та молодших до старших;

- взаємодія і взаємодопомога між членами сім’ї чи ізоляція і відчуження;

– слухняність чи неслухняність дітей у якості норми.

Модель взаємостосунків між статями та її вплив на формування статевої ідентичності дитини.

Уявлення про приналежність до певної статі, формування статевої ідентичності починається ще в ранньому віці. Відповідно, ті образи чоловіка і жінки та стосунків між ними, які зображено у мультфільмах, значно впливають на формування уявлень про стать у дитини. Часто в сучасних мультфільмів транслюють потворне уявлення про стать. Героїні-жінки демонструють украй маскулінну поведінку, демонструючи агресію, використовуючи грубу фізичну силу, тощо, чим на психологічному рівні абсолютно не відрізняються від чоловіків. Чоловіків зображують переважно у двох протилежних аспектах: або достатньо фемінінними (невпевненість, боягузтво, безвідповідальність тощо), або акцентуйовано маскулінними з відповідною позамежовою жорстокістю, агресивністю, які супроводжуються постійним невмотивованим руйнуванням усього живого і неживого. Очевидно, що такі образи чоловіків і жінок не сприяють формуванню адекватної, здорової статевої ідентичності у дитини. Тому слід звернути увагу на такі аспекти:

– адекватні статі жіночність / мужність у героїв чи патологічно викривлені й неадекватні їх прояви;

– акцент на зовнішній чи внутрішній красі героїв (особливо жіночої статі);

– повага, шанобливість чи неповага у взаємостосунках між статями;

– самовіддана любов чи корисливий розрахунок або егоїстичний індивідуалізм в основі кохання і створення сім’ї;

– демонстрація високого кохання і вірності у якості норми взаємостосунків між статями чи легковажне ставлення до них.

4. Загальний емоційний стан, який викликає мультфільм.

Аналізуючи мультиплікаційну продукцію з чуттєво-емоційної точки зору, слід звернути увагу на такі аспекти:

– який загальний емоційний стан викликає мультфільм: позитивний чи негативний;

– чи не стає дитина після перегляду мультфільму занадто розгальмованою чи навпаки – пасивною, чи агресивною, чи капризною, чи нервово збудженою;

– чи не викликає мультфільм страхи у дитини, які можуть перейти у фобії. Про це може свідчити неспокійний сон, поява страху темряви, страху залишатися наодинці, поява різних невротичних проявів (нервовий тік, гризіння нігтів, енурез тощо);

5.Вплив мультфільмів на розвиток інтелектуальної сфери дитини. Деякі мультфільми не відповідають віковим особливостям розвитку пізнавальної сфери дітей, досить суттєво занижуючи цей рівень. Таке заниження проявляється у формі досить збідненого словникового запасу персонажів (наприклад, «Маша і Ведмідь», «Свинка Пеппі»), що не тільки не розвиває, а і гальмує мовленнєвий розвиток дітей, особливо зважаючи на те, що період раннього дитинства є сенситивним для розвитку мовлення. Також велика кількість сучасних мультфільмів демонструють інтелектуально примітивні сюжети. Тому в процесі аналізу мультфільмів слід звернути увагу:

- наскільки вони стимулюють чи гальмують інтелектуальний розвиток дитини.

Висновок

Вплив сучасної мультиплікаційної продукції на психічний розвиток і формування особистості дітей є досить неоднозначним, а часто і негативним. Дитина будь-яку інформацію сприймає як матеріал для «навчання», слід зробити загальний педагогічний висновок про мультфільм, в основі якого лежить питання «Чому мультфільм навчає дитину?», його корисність – шкідливість для психічного розвитку дитини та формування її особистості.

Використана література:

Міненко О.О. Психологічний аналіз сучасної мультиплікаційної продукції та її вплив на психічний розвиток дитини//Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2018р., с. 188 -205.

Джерело: https://dnz-10.webnode.com.ua/praktichnij-psikholog/